С - Ф (0)

С

Сегмент (лат. зе^тепїиш — відрізок, смуга) — плоска фігура, обмежена дугою кривої та хордою, що стягує її кінці.

Сегмент круговий — частина круга, обмежена дугою його колаі хордою, що стягує цю дугу.

Сектор — частина плоскої фігури, обмежена двома наиівпрямими, що виходять із внутрішньої точки фігури, і дугою контура.

Сектор круговий — частина круга, обмежена двома його радіусамиі дугою кола цього круга.

Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються.

Серцево-легенева реанімація — невідкладна медична процедура, спрямована на відновлення життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті.

Симетрія — властивість геометричних фігур, яка полягає у чіткій відповідності розміщення їх парних частин відносно деякої середньої (центральної) лінії.

Система технологій – сукупність функціонально пов’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва технологічних процесів або заданих операцій.

Складальна одиниця — виріб, складові частини якого підлягаютьз’єднанню між собою за допомогою складальних операцій.

Складальне креслення — графічний документ, який міститьзображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для складання(виготовлення) і контролю.

Спалах -  це швидше згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Специфікація — технічний документ у вигляді таблиці, в якомунаводиться перелік частин складальної одиниці.

Спеціальна сталь – сталь, яка має властивості жаростійкості, кислотостійкості, високу міцність і корозійну стійкість.

Сплав – складна речовина, отримана сплавленням деяких елементів, переважно металевих.

Сплави – металічні, макроскопічні однорідні системи, що утворилися внаслідок твердіння розплавлених рідких систем і складаються з двох або більшої кількості металів (рідше металів і неметалів) з характерними металічними властивостями. У широкому розумінні сплавами називають будь-які однорідні системи, які одержують сплавленням металів, неметалів, оксидів, органічних речовин та ін.

Спряження ліній — плавний перехід між двома лініями (міждвома прямими, між прямою і дугою або між двома дугами) у виглядідуги кола.

Сталь – сплав заліза з вуглецем, кремнієм, марганцем, сіркою і фосфором, де частка вуглецю становить менше 2,14 %.

Сталь – сплав заліза з вуглецем з можливими додатками інших елементів.

Стандарт (англ. зіапсіагсі — норма, зразок, мірило) — нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов’язкові вимогидо чогось (наприклад, вимоги до виконання та оформлення креслень).

Статична електрика – це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Стійкість – це здатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги.

Стійкість інструмента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.

Стрілка — гостре закінчення розмірної чи вказівної лінії на кресленні.

Стругання – спосіб оброблення плоских поверхонь заготівки за допомогою різця. Головним рухом за цього способу є зворотно-поступальне переміщення інструмента або заготівки.

Схема технічна — графічний документ, на якому показано у виглядіумовних зображень і позначень складові частини виробу і зв’язкиміж ними.

Т

 

Твердість – опір матеріалу проникненню іншого, більш твердого тіла. Найбільш поширена характеристика металевих матеріалів, що визначає їх придатність і можливе призначення.

Твірна — лінія, яка, переміщуючись у просторі, утворюєповерхню.

Температурне розширення – властивість рідини змінювати свій об’єм при зміні температури.

Теплопровідність – це здатність металів передавати теплоту від більш нагрітих до менш нагрітих ділянок тіла.

Теплостійкість – здатність виробу працювати в межах заданих температур протягом заданого часу.

Термічна обробка – технологічна операція теплової обробки матеріалів з метою досягнення заданих властивостей та будови матеріалів.

Термічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є тепло. При високотемпературних процесах сировину нагрівають, при низькотемпературних процесах – охолоджують.

Техніка – сукупність засобів людської діяльності, які створюються для здійснення процесів виробництва, обслуговування невиробничої сфери, потреб суспільства.

Технічний рисунок — наочне (аксонометричне) зображенняпредметів, побудоване від руки, без застосування креслярськихінструментів, в окомірному масштабі.

Технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці праці одним робітником над одним об’єктом і характеризується сталістю предмета праці, знарядь праці та характером впливу на предмет праці.

Технологічна операція – це закінчена частина технологіч- ного процесу, яка виконується на одному робочому місці й на одному обладнанні.

Технологічне оснащення – знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.

Технологічний процес – послідовний набір операцій, під час кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.

Технологічним переходом називають частину технологічної операції, в процесі виконання якої обробляють одну поверхню заготівки одним інструментом при незмінному режимі роботи верстата.

Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями. У результаті цих операцій змінюються форма, розмір або властивості сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або готову продукцію.

Технологічність конструкції – відповідність конструкції машини вимогам економічної технології її виготовлення. Окремі елементи машини повинні мати такі форми і розміри, щоб одночасно задовольняти вимоги міцності, стійкості, надійності та низької собівартості.

Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються у процесі виготовлення виробів продуктового та виробничого призначення.

Тління – це горіння речовини без явного утворення полум’я.

Точіння – це операція обробки різанням тіл обертання гвинтових та спіральних поверхонь за допомогою різців на верстатах токарної групи.

Транспортир — креслярський інструмент, призначений длявимірювання і побудови кутів на кресленні.

Трапеція — чотирикутник, у якого дві протилежні сторонипаралельні (основи), а дві інші — не паралельні (бічні сторони).

Трапеція рівнобічна — трапеція, у якої бічні сторони однакові.

Трафарет — пластинка з металу чи пластмаси, в якій прорізаніфігури, букви, символи тощо, призначені для відтворення.

Трикутник — частина площини, обмежена трьома відрізкамипрямих (сторони трикутника), які попарно мають по одному спільномукінцю (вершини трикутника).

Трикутник гострокутний — трикутник, у якого всі кути гострі.

Трикутник прямокутний — трикутник, у якого один кут прямий.

Трикутник рівнобедрений — трикутник, у якого дві сторониоднакові.

Трикутник рівносторонній — трикутник, у якого всі сторониоднакові.

Трикутник тупокутний — трикутник, у якого один кут тупий.

У

Умови праці — це сукупність факторів виробничого се­редовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Ф

 Фігура (лат. їі^ига) — зовнішній обрис, вигляд, формапредмета.

Фігура геометрична — конкретно визначена сукупність точок,ліній або поверхонь (наприклад, трикутник, трапеція, пірамідитощо).

Фігура плоска — фігура, всі точки якої належать одній площині.

Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини.

Формат креслення — встановлені розміри аркуша креслярськогопаперу.

Формування – технологічна операція утворення виробу (заготівки) заданої форми, розмірів і щільності.

Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготівки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а рухом подання – поступальне переміщення заготівки.