1.11. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь (0)

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).

Цей керівник в свою чергу зобов'язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому; повідомити про те, що сталося, керівнику підприємства; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе і тяжчих наслідків).

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок,  наказом призначає комісію для розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу, представника профспілки, членом якої є потерпілий, представника Фонду соціального страхування.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох днів з моменту події: обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого (якщо це можливо); розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці; установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт за формою Н -5 та Н-1 у п'яти примірниках.

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапились: під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення власника (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо); на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви; протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також і особистої гігієни; під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала й згідно з договором (заявкою), а також на власно транспорті, який використовувався в інтерес виробництва; під час аварій (пожеж тощо), а також під час ліквідації на виробничих об'єктах; під час надання підприємствам шефської допомоги.

Акт за формою Н-5 та Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві 45 років.

Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професійного захворювання, отруєння та аварій.

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є:

1. використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);
2. погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
3. алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;
4. вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду;
5. природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, у яких згідно даного Порядку нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.