6.2. Зображення і умовні позначення з’єднань: різьбових (0)

Зображення різьбового з'єднання.

Для показу різьби у з'єднанні застосовують розрізи площиною, яка проходить че­рез вісь з'єднання. Отвір з різьбою може бути нас­крізним чи ненаскрізним (глухим). Якщо потрібно, для зоб­раження деталі із зовнішньою різьбою застосовують місцевий розріз.

У місці з'єднання двох деталей різьбу зображують так, щоб в отворі було видно ту частину різьби, яку не затуляє різьба стержня. Суцільні товсті лінії, що відпові­дають виступам різьб на стержні, переходять в суцільні тонкі лінії, що відповідають западинам різьби в отворі. І навпаки, суцільні тонкі лінії, що відповідають западинам різьби на стержні, переходять в суцільні товсті лінії, що відповідають виступам різьби в отворі.

Поперечний переріз різьбового з'єднання має характерні особливості: межею між контурами деталей з різь­бою є суцільна товста лінія, яка відповідає діаметру кола виступів (зовнішньому діаметру) різьби на стержні. Суцільна тонка лінія (проведена на 3/4 кола) відповідає западинам (внутрішньому діаметру) різьби на стержні.

2.  Кріпильні деталі болтового і шпилькового з'єднань.

З'єд­нання, утворені кріпильними деталями з різьбою, носять назву цих деталей: 

Кріпильні деталі з різьбою зустрічаються у дуже багатьох виробах.

Щоб упорядкувати застосування цих деталей, їх форму і розміри стандартизовано. Тому кріпильні деталі з різьбою називають стандартними. Це дає змогу зосередити їх виробництво на спеціалізованих підприємствах і спростити виготовлення виробів.

На кресленнях з'єднань стандартні деталі зображують спроще­но за відносними розмірами. Це означає, що розміри їх окремих елементів визначають за співвідношенням із зовнішнім діаметром різьби (його позначають d). Завдяки спрощеному зображенню кріпильних деталей прискорюється виконання креслень.

Стандартний болт - це циліндричний стержень з шестигранною головкою. На стержні болта нарізана різьба. Головку болта і кінець стержня обточено на конус (знято фаски).

Гайка - це шестигранник, усередині якого є отвір з різь­бою. Обидва плоских торці гайки і отвір з різь­бою мають фаски.

Шпилька - циліндричний стержень, на обох кінцях якого нарізана різьба. З кожного кінця шпильки знято фаску.

Шайба являє собою кругле кільце.

Розміри кріпильних деталей на складальних кресленнях не наносять, основні дані про них записують у вигляді умовного позначення до специфікації. Користуючись цим позначенням, потрібні розміри можна визначити з таблиць у довідниках.

Умовне позначення болта включає тип і розміри різьби, довжину його стержня. Запис «Болт М12× 1,25× 60» озна­чає: болт з метричною різьбою діаметром 12 мм, малий крок 1,25 мм, довжина стержня 60 мм.

3.           Креслення болтового з'єднання.

Загальний вигляд болто­вого з'єднання показано на рисунку. У деталях 1 і 2, які треба з'єднати, просвердлюють отвори, діаметри яких трохи більші за діаметр болта 3. Щоб запобігти руйнуванню деталі 2 при загвинчуванні гайки 4, на стержень болта надівають шайбу 5. Креслення такого з'єднання складається з зображень деталей, що входять до його складу.

На рисунку  показано ета­пи утворення креслення болтово­го з'єднання. Спочатку викреслю­ють з'єднувані деталі (1), потім докреслюють болт, начебто встав­лений в отвір у деталях (2). Далі креслять шайбу, надіту на болт (3), і в останню чергу - гай­ку (4). Така послідовність вико­нання креслення відповідає по­рядку утворення самого болтово­го з'єднання.

Болти на складальному кресленні показують нерозсіченими, якщо січна площина проходить вздовж їх осі. Також нерозсіченими показують гайки і шайби. Зверніть увагу, як заштриховано з'єднувані деталі 1 і 2.

4.                Креслення шпилькового з'єднання.

Загальний вигляд шпилькового з'єднання показано на рисунку. До нього входять з'єднувані деталі 1 і 2, шпилька З, гайка 4 і шайба 5. Одним кінцем шпилька 3 на всю довжину різьби вгвинчується у глухий (ненаскрізний) отвір з різьбою в де­талі 1. Зверху надівають деталь 2 з отвором трохи більшо­го діаметра, ніж діаметр шпильки. На вільний кінець шпильки нагвинчують гайку 4, під яку підкладають шай­бу 5. Загвинчуючи гайку, деталі 1 і 2 притискують одну до одної.

На рисунку  показано етапи утворення креслення шпилькового з'єднання. Спочатку викреслюють деталь з різьбовим отвором (І), потім докреслюють зображення шпильки, вгвинченої в отвір з різьбою (2). Далі послідовно креслять другу з'єднувану деталь, надіту на шпильку (3), шайбу (4) і гайку (5). Шпильку на кресленні показують нерозсіченою, так само як і шайбу з гайкою.

Лінію, що визначає межу різьби на нижньому кінці шпильки, завжди проводять на рівні поверхні деталі, в яку вгвинчено шпильку (деталь 1). Подивіться уважно, як зоб­ражується стержень з різьбою, вкручений в отвір. Різьбу в от­ворі показують тільки там, де її не закриває кінець стержня шпильки. Нижню частину глу­хого отвору показують незаповненою стержнем. На кінці отво­ру показують конічне заглиб­лення, утворене свердлом. Його креслять з кутом при верши­ні 120°. Штриховку доводять до суцільної товстої лінії.

Практичне завдання

Завдання виконується за варіантом на 2 аркушах формату А4. На першому аркуші необхідно виконати креслення з'єднання. На другому - розрахунки. Всього 12 варіантів за таблицею.

УВАГА! Вся інформація в картинках.

При розрахунках необхідно користуватися довідковими даними.

Оптимізовані та рекомендовані розрахунки болта.

Оптимізовані та рекомендовані розрахунки гайки та шайби.

Приклад розрахунку та виконання креслення болтового та шпилькового з'єднань.