5.2 Різці прохідні та підрізні та їх геометричні параметри. (0)

Для обробки зовнішніх поверхонь використовують прохідні різці, які бувають прямі й відігнуті.  Відігнутим різцем можна не лише обточувати зовнішню циліндричну поверхню, а й підрізувати торець деталі. Прохідні різці мають головний кут в плані φ = 30…60°. Різці з меншими кутами в плані застосовуються для обробки жорстких заготовок, коли відношення довжини до діаметра l / d ≤ 8. Допоміжний кут у плані φ1, як правило, беруть 10...30°.У практиці використовують упорні різці з головним кутом у плані φ = 90° Ними зручно обробляти зовнішні циліндричні поверхні й підрізувати уступи. Упорні різці застосовують також для обточування нежорстких валів, оскільки вони викликають менше прогинання заготовки. Проте в різців з кутом φ = 90° у роботі бере участь менша довжина різальної кромки, ніж у різців з кутом φ = 30...60°, тому стійкість упорних різців нижча, ніж прохідних.

   

Різці для обробки зовнішніх поверхонь:

а - прохідний прямий; б - прохідний відігнутий; в – упорний

Для підрізування торців та уступів використовують прохідні різці, прямі й відігнуті.

 

Підрізання торця різцем:

 а - прохідним прямим; б - прохідним відігнутим; в - упорним; г - підрізним (торцевим)

Невисокі уступи підрізають прохідним упорним різцем при поздовжньому подаванні, причому звичайно суміщають підрізування уступа з обточуванням зовнішньої поверхні Різальна кромка при цьому має бути перпендикулярною до осі заготовки, що контролюється косинцем. При закріпленні заготовки в патроні виліт її має бути мінімальним .

 

Встановлення упорного різця за косинцем