С - Ф (0)
С
Сегмент (лат. зе^тепїиш — відрізок, смуга) — плоска фігура, обмежена дугою кривої та хордою, що стягує її кінці.
Сегмент круговий — частина круга, обмежена дугою його колаі хордою, що стягує цю дугу.
Сектор — частина плоскої фігури, обмежена двома наиівпрямими, що виходять із внутрішньої точки фігури, і дугою контура.
Сектор круговий — частина круга, обмежена двома його радіусамиі дугою кола цього круга.
Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються.
Серцево-легенева реанімація — невідкладна медична процедура, спрямована на відновлення життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті.
Симетрія — властивість геометричних фігур, яка полягає у чіткій відповідності розміщення їх парних частин відносно деякої середньої (центральної) лінії.
Система технологій – сукупність функціонально пов’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва технологічних процесів або заданих операцій.
Складальна одиниця — виріб, складові частини якого підлягаютьз’єднанню між собою за допомогою складальних операцій.
Складальне креслення — графічний документ, який міститьзображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для складання(виготовлення) і контролю.
Спалах - це швидше згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.
Специфікація — технічний документ у вигляді таблиці, в якомунаводиться перелік частин складальної одиниці.
Спеціальна сталь – сталь, яка має властивості жаростійкості, кислотостійкості, високу міцність і корозійну стійкість.
Сплав – складна речовина, отримана сплавленням деяких елементів, переважно металевих.
Сплави – металічні, макроскопічні однорідні системи, що утворилися внаслідок твердіння розплавлених рідких систем і складаються з двох або більшої кількості металів (рідше металів і неметалів) з характерними металічними властивостями. У широкому розумінні сплавами називають будь-які однорідні системи, які одержують сплавленням металів, неметалів, оксидів, органічних речовин та ін.
Спряження ліній — плавний перехід між двома лініями (міждвома прямими, між прямою і дугою або між двома дугами) у виглядідуги кола.
Сталь – сплав заліза з вуглецем, кремнієм, марганцем, сіркою і фосфором, де частка вуглецю становить менше 2,14 %.
Сталь – сплав заліза з вуглецем з можливими додатками інших елементів.
Стандарт (англ. зіапсіагсі — норма, зразок, мірило) — нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов’язкові вимогидо чогось (наприклад, вимоги до виконання та оформлення креслень).
Статична електрика – це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.
Стійкість – це здатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги.
Стійкість інструмента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.
Стрілка — гостре закінчення розмірної чи вказівної лінії на кресленні.
Стругання – спосіб оброблення плоских поверхонь заготівки за допомогою різця. Головним рухом за цього способу є зворотно-поступальне переміщення інструмента або заготівки.
Схема технічна — графічний документ, на якому показано у виглядіумовних зображень і позначень складові частини виробу і зв’язкиміж ними.
Т
Твердість – опір матеріалу проникненню іншого, більш твердого тіла. Найбільш поширена характеристика металевих матеріалів, що визначає їх придатність і можливе призначення.
Твірна — лінія, яка, переміщуючись у просторі, утворюєповерхню.
Температурне розширення – властивість рідини змінювати свій об’єм при зміні температури.
Теплопровідність – це здатність металів передавати теплоту від більш нагрітих до менш нагрітих ділянок тіла.
Теплостійкість – здатність виробу працювати в межах заданих температур протягом заданого часу.
Термічна обробка – технологічна операція теплової обробки матеріалів з метою досягнення заданих властивостей та будови матеріалів.
Термічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є тепло. При високотемпературних процесах сировину нагрівають, при низькотемпературних процесах – охолоджують.
Техніка – сукупність засобів людської діяльності, які створюються для здійснення процесів виробництва, обслуговування невиробничої сфери, потреб суспільства.
Технічний рисунок — наочне (аксонометричне) зображенняпредметів, побудоване від руки, без застосування креслярськихінструментів, в окомірному масштабі.
Технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці праці одним робітником над одним об’єктом і характеризується сталістю предмета праці, знарядь праці та характером впливу на предмет праці.
Технологічна операція – це закінчена частина технологіч- ного процесу, яка виконується на одному робочому місці й на одному обладнанні.
Технологічне оснащення – знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.
Технологічний процес – послідовний набір операцій, під час кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.
Технологічним переходом називають частину технологічної операції, в процесі виконання якої обробляють одну поверхню заготівки одним інструментом при незмінному режимі роботи верстата.
Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями. У результаті цих операцій змінюються форма, розмір або властивості сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або готову продукцію.
Технологічність конструкції – відповідність конструкції машини вимогам економічної технології її виготовлення. Окремі елементи машини повинні мати такі форми і розміри, щоб одночасно задовольняти вимоги міцності, стійкості, надійності та низької собівартості.
Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються у процесі виготовлення виробів продуктового та виробничого призначення.
Тління – це горіння речовини без явного утворення полум’я.
Точіння – це операція обробки різанням тіл обертання гвинтових та спіральних поверхонь за допомогою різців на верстатах токарної групи.
Транспортир — креслярський інструмент, призначений длявимірювання і побудови кутів на кресленні.
Трапеція — чотирикутник, у якого дві протилежні сторонипаралельні (основи), а дві інші — не паралельні (бічні сторони).
Трапеція рівнобічна — трапеція, у якої бічні сторони однакові.
Трафарет — пластинка з металу чи пластмаси, в якій прорізаніфігури, букви, символи тощо, призначені для відтворення.
Трикутник — частина площини, обмежена трьома відрізкамипрямих (сторони трикутника), які попарно мають по одному спільномукінцю (вершини трикутника).
Трикутник гострокутний — трикутник, у якого всі кути гострі.
Трикутник прямокутний — трикутник, у якого один кут прямий.
Трикутник рівнобедрений — трикутник, у якого дві сторониоднакові.
Трикутник рівносторонній — трикутник, у якого всі сторониоднакові.
Трикутник тупокутний — трикутник, у якого один кут тупий.
У
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.
Ф
Фігура (лат. їі^ига) — зовнішній обрис, вигляд, формапредмета.
Фігура геометрична — конкретно визначена сукупність точок,ліній або поверхонь (наприклад, трикутник, трапеція, пірамідитощо).
Фігура плоска — фігура, всі точки якої належать одній площині.
Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини.
Формат креслення — встановлені розміри аркуша креслярськогопаперу.
Формування – технологічна операція утворення виробу (заготівки) заданої форми, розмірів і щільності.
Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготівки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а рухом подання – поступальне переміщення заготівки.