6.8 Технологія розточування наскрізних та глухих отворів (0)

Закріплюючи розточувану деталь у кулачках патрона, слід зважати на те, що вона може деформуватися (змінити форму) внаслідок сильного затягування, особливо коли деталь має тонкі стінки.

На рисунку схематично показано викривлення круглої форми отвору тонкостінної деталі через надмірне закріплення її в кулачках патрона.

Викривлення круглої форми отвору через надмірне затискання тонкостінної деталі в кулачках патрона:

1 – коло розточки; 2 – знятий метал

На рисунку видно, що отвір після затискання стає злегка тригранним. При наступному розточуванні різець обробляє точну циліндричну поверхню, але після зняття готової деталі з верстата від набуде попередньої форми: її зовнішня поверхня буде знову циліндричною, а оброблений отвір набуде трикутної огранки. Ця помилка є тим більше неприємною, що таке викривлення не може бути виявленим звичайними споособами вимірювань. Виявити викривлення можна тільки спеціальним щупом з тритучковим контактом.

Тому перед чистовим розточуванням рекомендується трохи послабити кулачки, тоді отвір вийде більш точним і правильним. Якщо потрібно обробити отвір дуже точно, слід або затиснути деталь рівномірно по всьому колу в спеціальному патроні, або затиснути її на планшайбі з торця.

При розточуванні глухих отворів з внутрішніми уступами заданої довжини слід попередньо позначити на різці крейдою цю довжину й використати поздовжній упор або лімб поздовжньої подачі. Якщо слід розточити велику кількість однакових деталей з отворами, що мають уступи, то доцільно користуватися спеціальними мірними (кінцевими) пликами для певної деталі. Для кожного уступу застосовують плитку відповідної довжини. Супорт пересувають вручну доти, доки він не упреться в кінець плитки.

Розточування отвору з уступами:

ІV – поздовжній упор; І-ІІІ –кінцеві плитки