6.1 Загальні відомості про деталі з отворами. Види отворів і технічні вимоги до них. Технологія обробки отворів. (0)

У залежності від способу обробки розрізняють такі види отворів:

1. Кріпильні отвори. Точність обробки 11-12 квалітет. Виготовляють, як правило, свердлінням на одно – та багатошпиндельних свердлувальних верстатах.

2. Ступінчасті або гладкі отвори в деталях типу тіл обертання. Виготовляють на токарних верстатах свердлінням, розточуванням, зенкеруванням та розгортанням.

3. Відповідальні отвори в корпусних деталях. Точність обробки 7 квалітет і вище. Виготовляють на різних універсальних або спеціальних верстатах.

4. Глибокі отвори з відношенням довжини до діаметра більше 5, наприклад, отвори шпинделів металорізальних верстатів тощо.

5. Конічні та фасонні отвори. Виготовляють, використовуючи інструмент з конічними або криволінійними різальними кромками або розточуванням методом копіювання.

6. Профільні отвори (не круглого перерізу). Виготовляють протягуванням, прошиванням або довбанням.

Свердління – основний технологічний спосіб утворення отворів у суцільному металі оброблюваної заготовки. Свердлінням можуть бути отримані як наскрізні, так і глухі отвори. Під час свердління використовують стандартні свердла, що мають дві різальні кромки.

Зенкерування – технологічний спосіб оброблення попередньо просвердлених отворів та отворів, виготовлених литтям або штампуванням. Точність отворів при зенкеруванні в межах 10 – 11-го квалітетів. Зенкерування здійснюється інструментом – зенкером. Стандартні зенкери мають від трьох до восьми зубів.

Розгортання – технологічний спосіб остаточної обробки просвердлених і зенкерованих отворів з метою отримання точних за формою та діаметром циліндричних і конічних отворів з малою шорсткість. Як інструмент використовують розгортки, що мають парну кількість різальних кромок. Глибина різання при розгортанні 0,1 – 0,4 мм.