З м і с т

3.5 Пристрої до токарних верстатів, їх призначення. Способи установки заготовок на токарному верстаті. Конструкція трикулачкового самоцентруючого патрону. Способи установки та закріплення заготовок у трикулачковому патроні. (0)

Оснащенням називають пристрої, що застосовуються як додаткові в металорізальних верстатах з метою:

- підвищення точності обробки;

- скорочення часу на встановлення та закріплення заготовки;

- повного або часткового усунення розмічувальних операцій;

- полегшення умов праці робітника;

- створення безпечних умов роботи;

- зручності базування та закріплення заготовок.

Пристрої класифікуються таким чином.

1. За призначенням:

- для установлення та закріплення оброблюваних заготовок на верстатах;

- для кріплення різальних інструментів;

- збірні;

- контрольні;

- для захоплення, пересування, кантування та транспортування оброблюваних заготовок.

2. За приналежністю до технологічного обладнання: для токарних, фрезерних, свердлувальних, розточувальних верстатів, для верстатів з ЧПК та ін.

3. За рівнем спеціалізації:

- універсальні;

- спеціалізовані;

- спеціальні.

4. За ознаками, відповідними вимогам єдиної системи технологічної підготовки виробництва:

- універсально-збірні;

- збірно-розбірні;

- універсально-безналагоджувальні;

- спеціалізовані налагоджувальні;

- агрегатні засоби механізації затискання.

Кулачкові патрони застосовують для установлення та затискання різних деталей, оброблюваних на токарних і шліфувальних верстатах. У залежності від кількості кулачків патрони бувають дво-, три- та чотирикулачкові. Дво – та трикулачкові патрони є самоцентрувальними, а чотирикулачкові виготовляють переважно з незалежним пересуванням кулачків.

Найпоширенішими є універсальні трикулачкові патрони, самоцентрувальні з ручним затисканням торцевим ключем. Такі патрони використовують для установки та затискання за циліндричною поверхнею різних деталей у серійному та одиничному виробництві.

На рисунку зображено патрон такого типу, що встановлюється на різьбовому кінці шпинделя токарного верстата. У корпусі 1 патрона розташований диск 2, що має на одному торці конічне зубчасте колесо, а на іншому – спіральні рейкові пази, що знаходяться в зчепленні з рейками 3. У хрестоподібному пазу рейок установлюють і закріплюють гвинтами 4 прямі та оборотні накладні кулачки 5. При обертанні ключем одного з трьох конічних зубчастих коліс 6, що знаходяться в зчепленні з конічним колесом диска 2, останній обертається та пересуває рейки з кулачками до осі патрона (при затисканні деталі) та від осі (при її звільненні0. Кришка утримує диск у корпусі патрона від поздовжнього зсуву та перешкоджає потраплянню в патрон стружки та бруду.

35

 Схема роботи самонтрувального спірально-рейкового трикулачкового патрон:

1 – корпус; 2 – спіральний диск; 3 – рейка; 4 – гвинти; 5 – накладні кулачки; 6 – конічне зубчасте колесо.

Для закріплення на токарному верстаті заготовок, що мають неправильну циліндричну форму, а також корпусних деталей (для розточування основних отворів) застосовують чотирикулачкові патрони або планшайби з індивідуальним приводом кулачків. Такі деталі встановлюють по індикатору при обертанні патрона або планшайби.