2.1 Сутність обробки металів різанням. Поняття про припуски. Основні робочі рухи. Допоміжні рухи. (0)

   Обробка металів різанням є одним з найбільш поширених виробничих процесів. Сутність обробки різанням полягає у знятті із заготовки шару матеріалу (припуску) з метою отримання з неї деталі потрібної форми, необхідних розмірів і якості поверхні.

   Заготовками для деталей можуть бути: виливки; поковки і штамповки;  сортовий прокат; зварні металеві заготовки. При виборі заготовки враховують призначення деталі, її конструктивні особливості, технологію обробки та характер виробництва.

   Припуск на обробку визначається як різниця розмірів заготовки і оброблюва- ної деталі. На величину припуску впливають вид заготовки, матеріал заготовки, технологічний процес обробки, складність конфігурації деталі, необхідна точність і чистота оброблюваних поверхонь.

Обробка деталей на металорізальних верстатах виконується в результаті того, що оброблювана заготовка і ріжучий інструмент здійснюють робочі рухи, при яких інструмент знімає стружку з однієї або одночасно з декількох поверхонь заготовки. При цьому одержують зовнішні або внутрішні циліндричні, конічні, плоскі та фасонні поверхні.

   Головний рух різання – прямолінійний поступальний або обертальний рух заготовки або різального інструмента, що відбувається з найбільшою швидкістю в процесі різання.

   Рух подачі – прямолінійний поступальний або обертальний рух різального інструмента або заготовки, призначений для поширення процесу знімання шару матеріалу на всю оброблювану поверхню.

   Результуючий рух різання – сумарний рух різального інструмента щодо заготовки, що включає головний рух різання і рух подачі.

Циліндричні зовнішні і внутрішні поверхні обертання обробляють при різних рухах заготовок і ріжучого інструмента, показаних схематично на рис.1 а - к.

 

Рис. 1 - Схеми основних методів обробки металів різанням:

а   – точіння; б – фрезерування; в – шліфування; г – протягування; д – свердління;

е  – розточування; ж – зенкування; з – розвертання; к – протягування; л – стругання;

м, н – фрезерування; о – шліфування; п, р, с – обробка фасонних поверхонь