З м і с т

Глосарій (0)

Подкатегории

Е - К (0)

Е

Ж

Жорсткість – це здатність конструкції та її елементів протистояти деформуванню (змінюванню форми і розмірів)під дією зовнішніх навантажень.

З

 З’єднання деталей — декілька деталей, скріплених між собоюпевним способом з метою утворення деякої частини виробу.

З’єднання нерознімне — з ’єднання деталей, що не передбачає можливості їх розбирання, тобто їх не можна розібрати без пошкодження або руйнування самих деталей чи елементів, що їх скріплюють.

З’єднання рознімне — з’єднання деталей, повторне складання ірозбирання яких можливе без пошкодження чи руйнування самих

Загартованість сталі – здатність сталі отримувати максимальну твердість у процесі гартування.

Заготівки – напівфабрикати, за формою і розмірами близькі до деталі.

Зазор — додатна різниця між двома спряженими поверхнямидеталей, що забезпечує можливість їх відносного переміщення уз’єднанні.

Займання - загоряння речовини з появою полум’я.

Заокруглення — плавний перехід по дузі кола від одного елементаконтура зображення до іншого.

Захисне відімкнення — захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом.

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Захисне занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Зображення — графічне відображення форми предмета у визначеномумасштабі, виконане встановленим способом проеціювання іпризначене для визначення потрібних геометричних властивостейпредмета.

Зображення головне — зображення предмета, утворене нафронтальній площині проекцій.

Зображення наочне — зображення, призначене давати ціліснепросторове уявлення про об’ємний предмет.

І

Ізометрія — аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотворення,однаковими по всіх трьох осях.

К

Квадрат — прямокутник, у якого всі сторони однакові.

Коефіцієнт спотворення — відношення довжини проекції відрізка до справжньої довжини цього відрізка.

Кола концентричні — кола різних радіусів, що проведені зодного центра.

Колективний договір - це документ соціального самоврядування на підприємстві, організації, установі.

Коло — плоска замкнута крива, всі точки якої однаково віддаленівід її центра.

Компоновка креслення — раціональне розміщення зображеньна полі креслення для якнайповнішого і рівномірного, використанняйого площі.

Компонувати — утворювати з окремих частин доцільне поєднання.

Кондиціонування повітря — це створення і автоматична підтримка у приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за відповідною програмою температури» вологості, найбільш придатних для людини та нормального проходження технологічного процесу.

Конструкційні матеріали– це матеріали, що використовуються для виготовлення деталей машин і споруд, у яких у процесі експлуатації мають місце напруження від механічних, термічних та інших навантажень.

Конструкція— побудова,взаємне розміщення частин виробу, його склад.

Конструювання — створення конструкції виробу відповідно допроекту або розрахунків.

Контур— обрис якого-небудь предмета,лінія, яка окреслює форму.

Контур зображення — сукупність геометричних елементів, що окреслюють певне зображення на кресленні.

Конус круговий — геметричне тіло, обмежене замкнутою конічною поверхнею і круглою основою, яка перетинає всі її твірні.

Конусність — відношення діаметра кола основи прямого конусадо його висоти, а для зрізаного конуса — відношення різницідіаметрів кіл основ до висоти (відстані між центрами цих основ).

Концентрація напружень – це місцеве підвищення напружень у зонах різкої зміни перетину тіла.

Координата — число, яким визначають положення точки на прямій, площині,у просторі.

Копія — точне відтворення якого-небудь документа чи зображення(графічного, текстового тощо).

Корозія – це пошкодження металів під впливом зовнішнього середовища.

Косинець — креслярський інструмент у вигляді плоскогопрямокутного трикутника для проведення ліній і побудови кутів накресленні.

Креслення — технічний документ, що містить графічні зображеннята символи і призначений для точного відображення суттєвихпросторових ознак об’єкта (зовнішнього вигляду, будови,розмірів тощо).

Креслення деталі — графічний документ, що містить зображення деталі і всі інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю.

Креслення складальне — графічний документ, що містить зображенняскладальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання(виготовлення) і контролю.

Креслярське приладдя — інструменти і пристрої для виконаннякреслярсько-графічних робіт.

Кримінальна відповідальність — це покарання службових осіб, які допустили злісні порушення норм і правил охорони праці, внаслідок чого трапилися нещасні випадки, виникли профзахворювання, аварії або інші важкі наслідки.

Крихке руйнування– це руйнування при незначній, як правило, пружній деформації, коли повне руйнування реалізується за рахунок потенційної енергії, накопиченої до моменту початку руйнування без додаткового збільшення навантаження або за рахунок зовнішнього навантаження.

Крихкість – властивість вантажу руйнуватися при натиску, штовханні.

Круг — частина площини, яка обмежена колом і містить йогоцентр.

Куб — правильний многогранник, поверхню якого утворюютьшість квадратів.

Кут двогранний — фігура, утворена двома півплощинами (гранями),які виходять із спільної прямої (ребра).

Кут плоский — фігура, утворена двома променями (сторонами),що виходять з однієї точки (вершини).

Просмотр материалов ...

Л - Н (0)

Л

Легкозаймисті  матеріали –горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатись від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії.

Лекало — креслярський інструмент у вигляді фігурної лінійкидля проведення або перевірки на кресленнях кривих ліній.

Ливарне виробництво – процес виготовлення фасонних відливок під час заповнення рідкими металами і сплавами спеціальних фасонних форм, в яких метал твердіє.

Литво – виготовлення заготівок для виробів заповненням свідомо виготовлених ливарних форм розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом.

Лінії иобудови — лінії, якими попередньо виконують графічніпобудови зображень на кресленнях.

Лінійка — креслярський інструмент, за допомогою якого проводятьлінії на площині і виконують лінійні вимірювання.

Лінія (лат. Ііпеа — лляна нитка) — множина всіх послідовнихположень точки, що рухається. За визначенням Евкліда, «лінія —це довжина без ширини».

Лінія крива — лінія, що утворюється, коли рухома точка весьчас змінює напрям руху.

Лінія ламана — лінія, утворена різнонаправленими відрізкамипрямої, які не перетинаються між собою.

Лінія лекальна — лінія змінної кривизни, яку проводять задопомогою лекала.

Лінія плоска — лінія, у якої всі точки належать однійплощині.

Лінія проекційного зв’язку — лінія, що сполучає проекціїточки на виглядах креслення.

Лінія пряма — лінія, що утворюється, коли рухома точка маєнезмінний прямолінійний напрям руху.

 

М

Макет — об’ємний засіб навчання, який відображає тільки зовнішнійвигляд натуральних об’єктів, не пояснюючи їх внутрішньогозмісту.

Марноходом називають закінчену частину технологічного переходу, в процесі виконання якого інструмент переміщується відносно заготівки, але не спричиняє зміну її форми, розмірів, шорсткості поверхні, проте є необхідним для виконання проходу.

Масове виробництво характеризується великим обсягом виробів,  що випускаються і безперервно виготовляються або ремонтуються упродовж значного часу і на більшості робочих місць використовується одна робоча операція.

Масштаб — відношення розмірів на кресленні до дійсних розмірівзображеного на ньому предмета.

Матеріальна відповідальність - це відшкодування збитків.

Машина – механізм або поєднання механізмів, які здійснюють певні рухи для перетворення одного виду енергії на інший або виконання певного технологічного процесу (операції).

Межа витривалості – це таке максимальне напруження, при якому відсутнє руйнування при базовій ( N = 2*10 ) кількості циклів.

Межа міцності – це показник міцності матеріалу.

Металургія – наука, яка розглядає сучасні промислові способи одержання металлу та сплаву.

Механізм – система тіл, призначена для перетворення руху одного або кількох тіл у потрібні рухи інших тіл.

Механіка – це наука про найпростіші форми руху матерії, що зводяться до простих переміщень або переходів фізичних тіл з одного положення чи стану в просторі й часі в інше внаслідок взаємодії між матеріальними тілами.

Мікроклімат    виробничих    приміщень- метеорологічні умови внутрішнього середовища  приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря теплового випромінювання.

Місцева електротравма – це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.

Міцність– здатність матеріалу чинити опір руйнування під дією навантажень.

Міцність– здатність тіла чинити опір руйнуванню.

Многогранник — геометричне тіло, з усіх боків обмежене плоскимимногокутниками — гранями.

Многокутник — фігура, обмежена плоскою замкнутою ламаноюлінією.

 

Н

Нанесення розмірів — проведення виносних і розмірних ліній іпостановка розмірних чисел відповідно до існуючих вимог і правил.

Наочність — особливість графічного зображення, що дає можливістьполегшувати уявлення про зображений предмет.

Напруження (механічні) – це відношення величини внутрішньої сили до одиниці площі перерізу.

Небезпечна зона— це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.

Негорючі речовини - речовини, що під дією вогню або високої температури не запалюються, не тліють і не обвугляються.

Непрямий масаж серця— це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду його здоров’ю або настала смерть.

Нещасний випадок  на виробництві — це наслідок раптової дії на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

Нормалізація – нагрівання сталі, підтримка і подальше охолодження на повітрі.

Просмотр материалов ...

С - Ф (0)

С

Сегмент (лат. зе^тепїиш — відрізок, смуга) — плоска фігура, обмежена дугою кривої та хордою, що стягує її кінці.

Сегмент круговий — частина круга, обмежена дугою його колаі хордою, що стягує цю дугу.

Сектор — частина плоскої фігури, обмежена двома наиівпрямими, що виходять із внутрішньої точки фігури, і дугою контура.

Сектор круговий — частина круга, обмежена двома його радіусамиі дугою кола цього круга.

Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються.

Серцево-легенева реанімація — невідкладна медична процедура, спрямована на відновлення життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті.

Симетрія — властивість геометричних фігур, яка полягає у чіткій відповідності розміщення їх парних частин відносно деякої середньої (центральної) лінії.

Система технологій – сукупність функціонально пов’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва технологічних процесів або заданих операцій.

Складальна одиниця — виріб, складові частини якого підлягаютьз’єднанню між собою за допомогою складальних операцій.

Складальне креслення — графічний документ, який міститьзображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для складання(виготовлення) і контролю.

Спалах -  це швидше згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Специфікація — технічний документ у вигляді таблиці, в якомунаводиться перелік частин складальної одиниці.

Спеціальна сталь – сталь, яка має властивості жаростійкості, кислотостійкості, високу міцність і корозійну стійкість.

Сплав – складна речовина, отримана сплавленням деяких елементів, переважно металевих.

Сплави – металічні, макроскопічні однорідні системи, що утворилися внаслідок твердіння розплавлених рідких систем і складаються з двох або більшої кількості металів (рідше металів і неметалів) з характерними металічними властивостями. У широкому розумінні сплавами називають будь-які однорідні системи, які одержують сплавленням металів, неметалів, оксидів, органічних речовин та ін.

Спряження ліній — плавний перехід між двома лініями (міждвома прямими, між прямою і дугою або між двома дугами) у виглядідуги кола.

Сталь – сплав заліза з вуглецем, кремнієм, марганцем, сіркою і фосфором, де частка вуглецю становить менше 2,14 %.

Сталь – сплав заліза з вуглецем з можливими додатками інших елементів.

Стандарт (англ. зіапсіагсі — норма, зразок, мірило) — нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов’язкові вимогидо чогось (наприклад, вимоги до виконання та оформлення креслень).

Статична електрика – це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Стійкість – це здатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги.

Стійкість інструмента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.

Стрілка — гостре закінчення розмірної чи вказівної лінії на кресленні.

Стругання – спосіб оброблення плоских поверхонь заготівки за допомогою різця. Головним рухом за цього способу є зворотно-поступальне переміщення інструмента або заготівки.

Схема технічна — графічний документ, на якому показано у виглядіумовних зображень і позначень складові частини виробу і зв’язкиміж ними.

Т

 

Твердість – опір матеріалу проникненню іншого, більш твердого тіла. Найбільш поширена характеристика металевих матеріалів, що визначає їх придатність і можливе призначення.

Твірна — лінія, яка, переміщуючись у просторі, утворюєповерхню.

Температурне розширення – властивість рідини змінювати свій об’єм при зміні температури.

Теплопровідність – це здатність металів передавати теплоту від більш нагрітих до менш нагрітих ділянок тіла.

Теплостійкість – здатність виробу працювати в межах заданих температур протягом заданого часу.

Термічна обробка – технологічна операція теплової обробки матеріалів з метою досягнення заданих властивостей та будови матеріалів.

Термічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є тепло. При високотемпературних процесах сировину нагрівають, при низькотемпературних процесах – охолоджують.

Техніка – сукупність засобів людської діяльності, які створюються для здійснення процесів виробництва, обслуговування невиробничої сфери, потреб суспільства.

Технічний рисунок — наочне (аксонометричне) зображенняпредметів, побудоване від руки, без застосування креслярськихінструментів, в окомірному масштабі.

Технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці праці одним робітником над одним об’єктом і характеризується сталістю предмета праці, знарядь праці та характером впливу на предмет праці.

Технологічна операція – це закінчена частина технологіч- ного процесу, яка виконується на одному робочому місці й на одному обладнанні.

Технологічне оснащення – знаряддя виробництва, що доповнюють технологічне обладнання і необхідні засоби для виконання визначеної частини технологічного процесу.

Технологічний процес – послідовний набір операцій, під час кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.

Технологічним переходом називають частину технологічної операції, в процесі виконання якої обробляють одну поверхню заготівки одним інструментом при незмінному режимі роботи верстата.

Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями. У результаті цих операцій змінюються форма, розмір або властивості сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або готову продукцію.

Технологічність конструкції – відповідність конструкції машини вимогам економічної технології її виготовлення. Окремі елементи машини повинні мати такі форми і розміри, щоб одночасно задовольняти вимоги міцності, стійкості, надійності та низької собівартості.

Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються у процесі виготовлення виробів продуктового та виробничого призначення.

Тління – це горіння речовини без явного утворення полум’я.

Точіння – це операція обробки різанням тіл обертання гвинтових та спіральних поверхонь за допомогою різців на верстатах токарної групи.

Транспортир — креслярський інструмент, призначений длявимірювання і побудови кутів на кресленні.

Трапеція — чотирикутник, у якого дві протилежні сторонипаралельні (основи), а дві інші — не паралельні (бічні сторони).

Трапеція рівнобічна — трапеція, у якої бічні сторони однакові.

Трафарет — пластинка з металу чи пластмаси, в якій прорізаніфігури, букви, символи тощо, призначені для відтворення.

Трикутник — частина площини, обмежена трьома відрізкамипрямих (сторони трикутника), які попарно мають по одному спільномукінцю (вершини трикутника).

Трикутник гострокутний — трикутник, у якого всі кути гострі.

Трикутник прямокутний — трикутник, у якого один кут прямий.

Трикутник рівнобедрений — трикутник, у якого дві сторониоднакові.

Трикутник рівносторонній — трикутник, у якого всі сторониоднакові.

Трикутник тупокутний — трикутник, у якого один кут тупий.

У

Умови праці — це сукупність факторів виробничого се­редовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Ф

 Фігура (лат. їі^ига) — зовнішній обрис, вигляд, формапредмета.

Фігура геометрична — конкретно визначена сукупність точок,ліній або поверхонь (наприклад, трикутник, трапеція, пірамідитощо).

Фігура плоска — фігура, всі точки якої належать одній площині.

Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини.

Формат креслення — встановлені розміри аркуша креслярськогопаперу.

Формування – технологічна операція утворення виробу (заготівки) заданої форми, розмірів і щільності.

Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготівки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а рухом подання – поступальне переміщення заготівки.

Просмотр материалов ...

А - Д (0)

А

Автоматичний повідомлювач — це прилад оповіщення, який реагує на супутні пожежі фактори.

Адміністративна відповідальність - це накладання штрафу на службову особу не пізніше 2-х місяців з дня допущення правопорушення.

Аксонометрія — спосібзображення предметів на площині, що полягає в паралельному проеціюванніна яку-небудь площину предмета разом з обраною системоюкоординат.

Анатомія людини - розділ біології, що вивчає морфологію людського організму, його систем і органів.

Архітектура — мистецтво створення (проектування й побудови) будинків, споруд та їхніх комплексів, а також художній характер будівлі.

Асиметрія (грец. азутшеігіа — нерозмірність, невідповідність) — відсутність або порушення симетрії.

Атмосферна електрика – це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків.

Б

База — основа або опора будь-чого. Укресленні базою називають вихідну поверхню, лінію чи точку, котравизначає положення деталі у механізмі (конструктивна база) чипри обробці або вимірюванні (технологічна база).

Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що по­в'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній ви­робничий травматизм.

Безпека виробничого процесу - здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно - технологічною документацією.

Безпека виробничого устаткування — здатність устатку­вання зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факто­рів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничнодопустимих рівнів.

Бісектриса — пряма, що проходить через вершину кута і ділить його навпіл.

В

Важкогорючі речовини – це речовини, що під дією вогню або високої температури важко займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти або тліти лише при наявності джерела вогню.

Важкозаймисті речовини – горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії.

Вал — поширена у машинах і механізмах деталь, що передає обертальні зусилля чи підтримує інші деталі, які обертаються на ньому чи разом з ним (зубчасті колеса, шківи, зірочки тощо).

Ватман — цупкий папір найвищого ґатунку для виконання креслень.

Вектор — відрізок прямої, що має певний напрям (направлений відрізок), який вказує стрілка на його кінці.

Величина — узагальнене поняття таких конкретних понять (довжини, площі, об’єму, ваги), які можна виразити додатним відношенням однорідних їм величин, обраних за одиницю вимірювання.

Вибухце швидке перетворення речовини в газо – чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла.

Вибухонебезпечні речовини- під дією певних факторів речовини миттєво перетворюються в газоподібний стан з виділенням великої кількості тепла.

Вивих — це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і виходом однієї з кісток з сумки.

Вигляд — зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.

Вигляд головний — зображення предмета на фронтальній площині проекцій, яке дає найбільш повне уявлення про його форму і розміри.

Вигляд додатковий — зображення предмета або його частини, утворене на площині, яка не паралельна основним площинам проекцій.

Вигляд місцевий — зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета.

Вигляд основний — вигляд, утворений на одній з основних площин проекцій (горизонтальній, фронтальній чи профільній).

Вигляд, одержаний на фронтальній площині проекцій — вигляд спереду (головний вигляд).

Вигляд, одержаний на горизонтальній площині проекцій — вигляд зверху.

Вигляд, одержаний на профільній площині проекцій — вигляд зліва .

Видимість на кресленні — прийнята умовність зображення на кресленні видимих і невидимих контурів предметів. Проявом цієї умовності є зображення видимих контурів суцільною товстою основною лінією, а невидимих — штриховою.

Вимірювання — знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою призначених для цього вимірювальних засобів.

Вимірювання розміру — знаходження числового значення лінійної або кутової величини за допомогою вимірювального засобу.

Виріб — предмет чи набір предметів, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

Виробнича травма — це травма, одержана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Виробничий  травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Вібрація — це механічні коливання твердих тіл.

Відрізок — частина прямої, обмежена з обох боків (позначають великими буквами, поставленими біля його кінців, наприклад А В ) .

Вісь обертання — нерухома пряма лінія, навколо якої обертається твірна поверхні обертання.

Вісь проекцій — лінія перетину двох взаємно перпендикулярних площин проекцій.

Взаємозамінність — здатність однойменних і однотипних деталей займати своє місце у виробі при його складанні або під час ремонту без їх додаткової обробки, припасування чи регулювання.

Вогнегасні речовини - це речовини, які при введенні до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють.

Вогнестійкість – це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню.

Вогнегасник — переносний чи пересувний пристрій для гасіння пожеж вогнегасною речовиною, яку він випускає після приведення його в дію.

Вуглекислотний вогнегасник – це прилад багаторазової дії з зарядом вуглекислоти.

Г

Геометрична побудова — сукупність графічних дій, спрямованих на утворення елемента контура зображення на кресленні.

Геометричне тіло — замкнута частина простору, обмежена плоскими або іншими поверхнями чи їх поєднанням.

Геометрія нарисна — наука, що пояснює і обґрунтовує способи побудови зображень просторових форм на площині і розв’язування на ній просторових задач.

Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Горінняце швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла.

Горючі речовини – це речовини, що під дією вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти або тліти після усунення джерела вогню.

Готовальня — набір креслярських інструментів, зібраних у спеціальному футлярі.

Графік — графічне зображення кількісної залежності якого-небудь явища чи процесу.

Графіка — вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є рисунок, виконаний на папері олівцем штрихами і лініями без застосування фарб.

Графічний — накреслений, поданий у вигляді кресленнями рисунка.

Грань многогранника — плоский многокутник, що є частиною поверхні многогранника і обмежений його ребрами.

Д

Деталювання — процес розробки і виконання креслень деталей за кресленням складальної одиниці.

Деталь — виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

Діагональ — відрізок прямої, що сполучає дві несуміжні вершини многокутника.

Діаметр — найбільша з відстаней між двома точками кола. Вимірюється відрізком прямої, який з’єднує ці точки і проходить через центр кола.

Дисциплінарна відповідальність - це догана або звільнення з роботи, якщо вичерпані усі засоби впливу.

Дотична — пряма, що має із замкненою кривою лише одну спільну точку.

Дотична до кола — пряма, що проходить через точку кола перпендикулярно до радіуса, проведеного в цю точку.

Просмотр материалов ...

О - Р (0)

О

Об’єкт — фрагмент реальності, на яку спрямована активність пов’язаного з нею суб’єкта.

Обрис поверхні — зовнішній контур поверхні на її проекції.

Овал — опукла геометрична фігура, обмежена попарно спряженими дугами кіл, центри яких знаходяться всередині фігури.

Олівець — графітовий стержень у спеціальній оправі для проведення ліній і нанесення написів на папері.

         Оптимальні мікрокліматичні умови — це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції.

Ордината — координата точки по осі у декартовій системі координат, що визначає її положення на площині або у просторі.

Оригінал — справжній документ (текстовий, графічний), призначений для відтворення у копіях.

Основний напис (кутовий штамп) — таблиця встановленої форми, розміщена у правому верхньому куті поля креслення, до якої заносять відомості про осіб, що мають відношення до виконання креслення, назву зображеного на креслені виробу та деякі інші дані, необхідні для кращого розуміння креслення.

Отруєння — це тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

П

Папір креслярський — папір, призначений для виконання креслярських робіт.

Паралелепіпед — призма, основою якої є паралелограм (зокрема квадрат, ромб, прямокутник)

Паралелепіпед прямокутний — паралелепіпед, у якого бічні ребра перпендикулярні до площини основи.

Паралелограм — чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні.

Паралельні прямі — прямі, що лежать в одній площині і не перетинаються (тобто не мають спільних точок).

Перелом — це порушення цілісності кістки.

Переріз — зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною. На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині.

Периметр — довжина замкнутого контура, наприклад, сума всіх сторін многокутника.

Перпендикулярні прямі — прямі, що перетинаються під прямим кутом.

Перша медична допомога – це комплекс термінових заходів, спрямованих на припинення дії фактора (джерела) ураження, на усунення явищ, що загрожують життю, на полегшення страждань і підготовку потерпілого для відправлення до лікувально-профілактичного закладу в разі нещасних випадків і раптових захворювань.

Піраміда — многогранник, одна грань якого (основа) є многокутник, а всі інші грані (бічні) — трикутники із спільною вершиною. За кількістю кутів основи розрізняють піраміди трикутні, чотирикутні і т. ін.

Піраміда зрізана — частина піраміди, обмежена основою, частинами бічних граней і перерізом піраміди площиною, паралельною основі.

План евакуації під  час аварії — документ, у якому вказані евакуаційні шляхи й виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій персоналу, який обслуговує об'єкт на випадок аварії.

Плоский предмет — предмет, що має незначну товщину (висоту), яка в багато разів менша за його довжину і ширину.

Площа — одна з кількісних характеристик плоских геометричних фігур і поверхонь. Площа будь-якої плоскої фігури визначається як частина площини, обмежена плоскою замкнутою лінією.

Площина — найпростіша поверхня, положення якої в просторі визначається трьома точками, що не лежать на одній прямій.

Площина проекцій — площина, на якій одержують проекцію.

Площина січна — уявна площина, якою умовно розрізають предмет у тому місці, де необхідно виявити його форму.

Поверхня — множина всіх послідовних положень лінії, що рухається. У більш загальному випадку поверхню можна розглядати як спільну частину двох суміжних частин простору або ще як межу геометричного тіла. За визначенням Евкліда, «поверхнею є те, що має тільки довжину і ширину».

Повітрянопінний вогнегасник – це вогнегасник, у якому використовується 5%-ний водяний розчин піноутворювача.

Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності.

Пожежна безпека це стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі.

Поле креслення — місце всередині рамки креслення.

Поранення це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки.

Працездатність — здатність людини до праці, яка визна­чається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливо­стей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою.

Призма — многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельними сторонами, а всі інші грані (бічні) — паралелограмами. За кількістю бічних граней призми поділяють на тригранні, чотиригранні і т. ін.

Призма пряма — призма, у якої бічні грані перпендикулярні до основи.

Проекція — зображення просторової форми, яке дістали проеціюванням її на будь-яку поверхню.

Проекція аксонометрична — наочне зображення, утворене на основі паралельного проеціювання предмета разом з обраною системою координат на яку-небудь площину.

Проекція прямокутна — проекція об’ємного предмета на площині, утворена прямокутним проеціюванням.

Проеціювання — процес утворення зображення просторової форми на будь-якій поверхні за допомогою світлових чи уявних зорових (проеціюючих) променів.

Проеціювання центральне — спосіб проеціювання, при якому всі проеціюючі промені виходять з однієї точки — центра проеціювання.

Проеціювання паралельне — спосіб проеціювання, при якому всі проеціюючі промені паралельні між собою і одночасно паралельні певному напряму проеціювання.

Проеціювання прямокутне — вид паралельного проеціювання, при якому напрям проеціювання перпендикулярний до площини проекцій.

Промінь — частина прямої, обмежена з одного боку точкою (напівпряма).

Промінь проеціюючий — уявний промінь, проведений через об’єкт проеціювання у напрямі площини проекцій до зустрічі з нею.

Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті.

Протипожежний режим — це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Професійне захворювання - патологічний стан людини, обумовлений

роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму

або несприятливою дією шкідливих  виробничих факторів.

Прямокутник — паралелограм, у якого всі кути прямі.

П ’ятикутник — плоска фігура, обмежена замкнутою ламаною лінією з п’яти відрізків прямої.

Р

Рамка креслення — розміщений на певній відстані від країв аркуша прямокутник, який обмежує місце виконання креслення.

Рейсшина — спеціальна креслярська лінійка для виконання геометричних побудов, яка забезпечує високу точність проведення паралельних ліній.

Рисунок технічний — наочне (аксонометричне) зображення предмета, виконане від руки, з додержанням його пропорцій в розмірах на око.

Рідинний вогнегасник – це вогнегасник, який заправляється чистою водою або водою з домішками.

Різьба — утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні деталі однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки.

Робота підвищеної небезпеки — це робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов'язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров'ю, майну, довкіллю.    

Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Розгортка многогранника — сукупність многокутників, що утворюють його грані, суміщених із однією площиною.

Розгортка поверхні — плоска фігура, що утворюється, коли поверхню тіла розрізати вздовж якоїсь лінії і сумістити з площиною.

Розмір — кількісний вираз лінійної або кутової величини.

Розміри на кресленні — числові дані в певній системі одиниць, що характеризують лінійні та кутові величини зображеного виробу і його елементів і не залежать від масштабу й точності виконання креслення.

Розмітка — нанесення на заготовку плоскої деталі контурів її зображення, осьових, центрових та інших ліній і знаків.

Розрив — умовний спосіб скорочення на кресленнях зображень довгих виробів.

Розріз — зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною, на якому зображують те, що знаходиться в січній площині і поза нею.

Ромб — паралелограм, у якого всі сторони однакові.

Просмотр материалов ...