З м і с т

Тема 3. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва (0)

Подкатегории

3.1. Характерні причини виникнення пожеж (0)

Неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності, називається пожежею. Температура у вогнищі пожежі досягає 700—900° С.

Основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

- необережне поводження з вогнем у побуті;

- порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;

 - неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

- порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

- порушення правил користування електрообладнанням;

- невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водо-забезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

- використання відкритого вогню, паління у заборонених місцях;

- погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

- порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Таким чином, абсолютна більшість пожеж виникає безпосередньо з вини людей. 

Просмотр материалов ...

3.2. Горіння речовин і способи його припинення (0)

Горінняце швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум’я , іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші.

За здатністю горіти у повітрі всі речовини, матеріали поділяються на:

1) негорючі - під дією вогню або високої температури не запалюються, не тліють і не обвугляються (цегла, глина, пісок, азбест).

2) важкогорючі - під дією вогню або високої температури важко займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти або тліти лише при наявності джерела вогню. Після усунення джерела вогню горіння припиняється (асфальтобетон, лінолеум, деревина, просочена антисептиком, слабкі водні розчини спиртів).

3) горючі- під дією вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти або тліти після усунення джерела вогню. (водень, природний газ, бензин, спирти, деревина, пластмаса,барій). Горючі поділяються ще й на легкозаймисті та важко займисті речовини.:

- легкозаймистігорючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатись від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії.

важкозаймисті речовини горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії (полум’я сірників, іскри)

Вибухонебезпечні - під дією певних факторів речовини миттєво перетворюються в газоподібний стан з виділенням великої кількості тепла (нафтобази, склади скрапленого газу, нафтопродуктів).

Розрізняють такі види процесу горіння:

ü  Вибух,

ü  Спалах,

ü  Займання,

ü  Тління

ü  Самозаймання,

ü  Власне горіння

Вибух- це швидке перетворення речовини в газо – чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об’єм речовини збільшується в сотні, тисяч разів. Характерно ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався.

Спалах -  це швидше згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Займання - загоряння речовини з появою полум’я. Загоряється не вся речовина, а лише її частина. Займання здійснюється від джерела загоряння. Якщо займання відбувається без джерела загоряння, йдеться про самозаймання.

Тлінняце горіння речовини без явного утворення полум’я. Як правило, під час тління утворюється багато диму.

Існують такі способи припинення горіння:

ü     Охолодження вогнища горіння нижче визначених температур;

ü     Ізоляція вогнище горіння або зниження вмісту кисню;

ü     Механічний зрив полум’я;

ü     Створення умов вогнеперешкодження.

Просмотр материалов ...

3.3. Вогнегасильні речовини та матеріали (0)

Вогнегасні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють.

Вони можуть бути газоподібними (вуглекислий газ, водяна пара), рідкими (вода), твердими (сухий пісок, земля). До вогнегасних речовин також належать азбестові, повстяні або брезентові простирадла.

Вогнегасні речовини за принципом дії поділяють на охолоджувальні (вода), ті, що ізолюють зону горіння від доступу кисню (порошкоподібні речовини, простирадла, піни), ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода) та уповільнюють процес горіння (галоїдні вуглеводні).

Одним з найпоширеніших засобів гасіння пожежі є вода.

Вода як вогнегасна речовина має такі позитивні якості:

-    доступність і низька вартість;

-    велика теплоємність;

-    висока транспортабельність;

-    хімічна нейтральність.

Але вода має й негативні властивості. Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, бензин, гас чи дизельне пальне. Електроустановки, що перебувають під напругою, гасити водою також не можна, оскільки вода — електропровідник.

Гасіння пожежі парою відбувається за рахунок ізоляції поверхні горіння від навколишнього середовища. Використовують цей метод гасіння в умовах обмеженого повітрообміну, а також у закритих приміщеннях з найнебезпечнішими технологічними процесами.

Одним із засобів пожежогасіння є піна. Піною гасять усі тверді речовини, які можна гасити водою. Вона швидко припиняє доступ окислювача (кисню, повітря) до зони горіння і тому ефективніша за воду.

Хімічною піною не можна гасити електрообладнання, тому що вона електропровідна. Не можна хімічною піною також гасити натрій і калій, оскільки вони вступають у взаємодію з водою і при цьому виділяється вибухонебезпечний водень. Хімічну піну використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.

При нагріванні вуглекислоти швидко утворюється велика кількість газу, спостерігається збільшення об'єму в 400—500 разів. При цьому випаровування сприяє утворенню снігу з температурою —70° С, який інтенсивно поглинає теплоту в зоні горіння.

Вуглекислоту використовують для гасіння пожеж у приміщеннях значних площ (до 1000 м2).

Вуглекислота діє ефективно під час гасіння невеликих поверхонь горючих рідин, електричних двигунів та установок, що перебувають під напругою. Вуглекислотою не можна гасити матеріали, що тліють.

Гасіння пожежі порошком відбувається внаслідок того, що значна кількість тепла йде на нагрів дрібних часток порошку. Крім того, порошкова хмара припиняє доступ кисню до вогнища пожежі й спричинює гальмування реакції горіння.

Порошки використовують для гасіння лужних металів, електроустановок, що перебувають під напругою. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння тих речовин, які за жодних обставин не можна гасити водою.

Пісок є ефективним засобом гасіння невеликих кількостей розлитих паливно-мастильних матеріалів. Гасіння відбувається внаслідок припинення доступу кисню до вогнища пожежі.

В усіх навчальних та виробничих приміщеннях мають бути засоби гасіння пожеж. Весь пожежний інвентар повинен бути у постійній готовності до застосування.

Ручний пожежний інструмент — це інструмент для розкривання і розбирання конструкцій та проведення аварійно-рятувальних робіт під час гасіння пожежі. До нього належать: ломи, гаки, сокири, відра, ножиці для різання металу, арматури.

Інструмент розміщують на видному і доступному місці на пожежних щитах.

Застосування пожежного інструмента, відповідних вогнегасників вивчають на вступному і наступних інструктажах на робочому місці. 

Просмотр материалов ...

3.4. Організаційні та технічні протипожежні заходи (0)

Пожежна безпека це стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі.

Протипожежний режим— це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Пожежна безпека на об'єктах народного господарства забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.

До організаційних заходів належать:

- розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

- організація інструктування і навчання працівників;

- здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працівниками;

- організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій;

- щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

- розробка і затвердження плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

- дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами;

- організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

- дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів;

- підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, електрообладнання;

- улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

- заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

- правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних інструментів, приладів, технологічних установок. 

Просмотр материалов ...

3.5. Пожежна сигналізація (0)

Пожежна сигналізація використовується для виклику пожежних команд при виникненні пожеж. До основних елементів пожежної сигналізації належать: повідомлювачі (сигнал тривоги про пожежу), які встановлюються поза або всередині споруди; приймальні апарати або установки для приймання і фіксації сигналів від повідомлювачів; повітряні або кабельні лінії, які з'єднують повідомлювачів з пожежною службою (найчастіше це телефонний зв'язок за номером 101). Пожежна сигналізація буває: променева, в якій кожен повідомлювач включений в окрему пару проводів; кільцева, де всі повідомлювачі включаються в один загальний провід (кільце).

На випадок пошкодження  схема підключення має заземлення і знаходиться під контролем струму лінійної батареї. Заземлення дає змогу подати станції сигнал "Тривога" від повідомлювача. Повідомлювачі працюють від світла (полум'я, іскри), диму, тепла. Від світла повідомлювачі спрацьовують під впливом ультрафіолетових променів. Вони є найбільш чутливими. Димові автоматичні повідомлювачі працюють на фотоелементах або іонізаційних камерах. Теплові повідомлювачі спрацьовують при певному підвищенні навколишньої температури.

Повідомлювачі можуть бути також автоматичними. Автоматичний повідомлювач — це прилад оповіщення, який реагує на супутні пожежі фактори. Ручний пожежний повідомлювач — це пожежний повідомлювач з ручним способом приведення в дію. 

Просмотр материалов ...

3.6. Протипожежний інструктаж та навчання (0)

З метою запобігання виникненню пожеж, їх поширенню для боротьби з ними всі працівники проходять інструктажі й навчання за спеціальними програмами.

Види протипожежних інструктажів: - вступний; первинний; повторний; позаплановий.

Вступний інструктаж проходять усі працівники, які приймаються на роботу. Його проводить спеціальна особа, відповідальна за протипожежну безпеку підприємства, організації, и проведенні цього інструктажу працівники ознайомлюються з основними вимогами Закону України «Про цивільний захист», з установленим на підприємстві протипожежним режимом, з найбільш пожежонебезпечними ділянками, де забороняється палити, використовувати відкритий вогонь, з практичними діями у разі виникнення пожежі, з можливими причинами виникнення пожеж і вибухів та заходами щодо запобігання їм.

Первинний протипожежний інструктаж новоприйнятий працівник проходить на робочому місці перед початком роботи, а також при переміщенні з одного цеху до іншого, на іншу посаду, спеціальність або виробничу операцію.  Робітника ознайомлюють з пожежною безпекою цеху, ділянки, з правилами та інструкціями з пожежної безпеки; показують запасні виходи, оповіщувачі пожежної сигналізації, вогнегасники, засоби пожежогасіння; перевіряють практичні дії особи, яка інструктується на випадок пожежі.

Повторний інструктаж проводять безпосередньо в цеху двічі на рік у термін, встановлений керівником підприємства, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться при зміні технологічного процесу пожежної безпеки, використанні нових пожежонебезпечних матеріалів, при самозайманні, загорянні та пожежах.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

Просмотр материалов ...

3.7. Класи пожеж (0)

Класифікація пожеж встановлює класи та символи пожеж.

клас A – горіння твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).

клас B – горіння рідких речовин або твердих речовин, які розтоплюються;

клас C – горіння газоподібних речовин;

клас D – горіння металів та їх сплавів.

клас E – пожежі пов'язані з горінням електроустановок.

Знання класів пожеж та їх символів необхідно для вибору ефективних для гасіння відповідних пожеж вогнегасних засобів і вогнегасників. Символи класів пожеж вказуються на корпусах вогнегасниках.

 

Просмотр материалов ...

3.8. Види вогнегасників (0)

Вогнегасник — переносний чи пересувний пристрій для гасіння пожеж вогнегасною речовиною, яку він випускає після приведення його в дію.

Вогнегасники бувають:

-водні;

- пінні;  

- вуглекислотні;

- порошкові;

- хладонові.

Переносні вогнегасники використовують для ліквідації невеликих пожеж. Пересувні вогнегасники змонтовані на візку.

Рідинний вогнегасник — це вогнегасник, який заправляється чистою водою або водою з домішками.

Пінні вогнегасники використовують для гасіння тліючих матеріалів, горючих рідин. Однак, їх не можна застосовувати для гасіння устаткування, що знаходиться під напругою, для гасіння сильно нагрітих або розплавлених речовин, а також речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла і розбризкуванням горючої суміші. 

Вуглекислотний вогнегасник — це прилад багаторазової дії з зарядом вуглекис-лоти.  Вуглекислотні вогнегасники гасять загорання за рахунок значного охолодження зони горіння струминою вуглекислоти СО2, яка, випаровуючись, перетворюється на вуглекислий газ (а він, як відомо, не підтримує горіння). До недоліків вуглекислотних вогнегасників можна віднести можливість обмороження вуглекислотою при необережному їх використанні. Ними можна гасити електрообладнання під напругою. Його доцільно застосовувати в бібліотеках, архівах, лабораторіях, музеях, для гасіння  електроустановок. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 МПа. Щоб запобігти обмороженню, не можна доторкатися до розтруба оголеними частинами тіла. Перевіряють вуглекислотні вогнегасники зважуванням. 

Порошковий вогнегасник — прилад, заряд якого — порошок, що до осередку пожежі подають стиснутим повітрям, що знаходиться у балончику під тиском 15 МПа, запобіжний клапан спрацьовує при тиску 0,8 МПа. Такий вогнегасник застосовується для гасіння твердих матеріалів, лужних металів, електроустановок, приміщень лабораторій, складів. Однак і ці вогнегасники мають недолік — забруднення порошком об’єкта, який гасимо, та запилення території навколо нього.   

Хладоновий вогнегасник — прилад для гасіння пожежі, який створює аерозольний струмінь, що складається з дрібнодисперсних крапель. Заряд — галоїдні вуглеводні. Такі вогнегасники застосовують для гасіння пожеж, що виникають на електроустановках під напругою до 380 В, твердих речовин, металів, карбідів, тліючих і здатних горіти без доступу повітря речовин.

Принцип дії та застосування вогнегасників майже однакові, але є відмінності у приведенні їх у робочий стан. Тому біля кожного вогнегасника на видному місці вивішують стислу інструкцію щодо його застосовування.

Просмотр материалов ...

3.9. Приведення в дію порошкового вогнегасника (0)

Порошковий вогнегасник, або ВП (переносний), використовується для гасіння пожеж, вогнищ загоряння, якщо це початкова стадія загоряння та розповсюдження пожежі, площі, не більше двох квадратних метрів і температурі повітря або навколишнього середовища від мінус п'ятдесяти до плюс п'ятдесяти градусів за Цельсієм.

Вогнегасник ОП застосовується при гасінні раптово спалахнулих газоподібних, твердих, рідких горючих речовин, електропроводки, що знаходиться зовні, не має напругу (або під напругою не більше 1 кВ.) а також інші електроустановок,  які знаходяться під напругою не більше 1 кВ.

ВОГНЕГАСНИК ПОРОШКОВИЙ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ:

  • а) при гасінні речовин, у яких загоряння відбувається без доступу повітря, це магній, алюміній та їх сплави, терміт, натрій, калій, целулоїд та інші аналогічні за хімічним складом елементи;
  • б) при гасінні загоряння електроніки, радіо і телевізійної апаратури, так як при попаданні на ці предмети складу для гасіння вогню, електроніка може вийти з ладу;
  • в) при гасінні загоряння цінних предметів, антикваріату, книг, картин та інших предметів старовини, які можуть постраждати при застосуванні вогнегасника ОП.

ЩОБ ПРИВЕСТИ В РОБОЧИЙ СТАН ВОГНЕГАСНИК ПОРОШКОВИЙ (ВП) НЕОБХІДНО ВИКОНАТИ НАСТУПНІ ДІЇ:

  • а) вогнегасник порошковий необхідно наблизити на максимальну, але безпечну відстань до вогнища спалаху, для гасіння пожежі, при цьому необхідно врахувати, що максимальна довжина струменя вогнегасної речовини досягає 3 м в довжину;
  • б) зірвіть пломбу, розташовану у верхній частині порошкового вогнегасника, на запірно - спусковому пристрої;
  • в) на запірно - спусковому пристрої висмикніть чеку з гнізда;
  • г) звільніть насадку шланга і направте її на вогнище загоряння;
  • д) натисніть на важіль подачі вогнегасної речовини з вогнегасника;
  • е) слід почекати три - п'ять секунд, до того моменту, коли вогнегасник буде приведений в готовність;
  • ж) як тільки струмінь вогнегасної речовини почне виходити з вогнегасника, направити його для гасіння, на вогнище пожежі чи загоряння.

Якщо порошковий вогнегасник застосовувався у закритому або маленькому приміщенні або просторі, відразу після погашення вогнища займання, необхідно провітрювання приміщення бо в приміщенні можливе утворення загазованості, запиленості простору, що може негативно позначитися на людському здоров'ї.

ЩО НЕПРИПУСТИМО  ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ  ПОРОШКОВОГО ВОГНЕГАСНИКА (ВП):

  • а) заборонено наносити удари по корпусу вогнегасника, і не допускати його падіння;
  • б) заборонено використання вогнегасника, якщо на корпусі виявлені тріщини, вм'ятини, здуття корпусу, пошкодженний запірно-спусковий пристрій, або якщо виявлено порушення герметичності з'єднань вузлів вогнегасника;
  • в) при гасінні загоряння, що виникло на електрообладнанні, що перебуває під напругою, наближення порошкового вогнегасника до вогнища загоряння на відстань менше одного метра - заборонено;
  • г) при використанні декількох вогнегасників при погашенні вогнища загоряння, забороняється направляти один одному назустріч струменя декількох вогнегасників, щоб не нашкодити здоров'ю інших учасників гасіння загоряння.

Просмотр материалов ...

3.10. Приведення в дію вуглекислотного вогнегасника (0)

Щоб скористатися вуглекислотним вогнегасником потрібно: 

ü    Зірвати чеку або пломбу.

ü    Направити на вогонь розтруб.

ü    Натиснути на важіль. Якщо в вогнегаснику встановлений вентиль, повернути його до відмови проти годинникової стрілки.

Щоб використання вогнегасника не принесло шкоди, необхідно при його експлуатації виконувати певні правила: 

При зберіганні дотримуватися температурного режиму - від - 40°С до +50°С, не допускати попадання прямих променів сонця і впливу обігрівальних приладів. 

При гасінні підносити розтруб до вогню не ближче 1м.

Не використовувати вогнегасник після встановленого терміну придатності (зазвичай 10 років). 

Закриті приміщення після використання вогнегасника обов'язково потрібно провітрювати.

Не допускати до експлуатації вогнегасників без наявності пломби виробника або підприємства, що провадила перезарядку. 

Дотримуватися періодичність обов'язкової перезарядки вуглекислотних вогнегасників (щорічно) і огляду цілісності сталевого балона (кожні 5 років). 

Проводити перевірку та ремонтні роботи вогнегасників тільки на спеціальних зарядних станціях. 

Просмотр материалов ...

Питання для самоконтролю (0)

Питання для самоконтролю

  1. Які причини виникнення пожежі?
  2. Як класифікуються речовини за здатністю горіти в повітрі?
  3. Охарактеризуйте вогнегасильні речовини.
  4. Назвіть види протипожежних інструктажів.
  5. Які бувають класи пожеж?
  6. Охарактеризуйте первинні засоби пожежогасіння.
  7. Які ви знаєте види вогнегасників?
  8. Якими вогнегасниками можна гасити електроустановки під напругою?

Тестові завдання

Просмотр материалов ...