З м і с т

Тема 8. Основи проекційного креслення (0)

Подкатегории

8.1. Види аксонометричних проекцій (0)

Залежно від положення координатних осей, а значить і самого предмета, відносно площини аксонометричних проекцій, утворюються різні аксонометричні проекції. Розглянемо ті з них, які використовують найчастіше. Аксонометричне зображення може бути утворене косокутним і прямокутним проеціюванням. 

Утворення аксонометричного зображення косокутним проеціюванням показано на рисунку 1. Предмет розміщують так, щоб його передній і задній боки, а також осі х і z, з якими він суміщений, були паралельними площині аксонометричних проекцій. Проеціювання здійснюють паралельними променями під гострим кутом (меншим за 90°) до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції передній бік предмета зображується в натуральну величину, а лівий і верхній будуть дещо спотвореними. Утворену косокутним проеціюванням аксонометричну проекцію називають фронтальною диметричною проекцією

Утворення аксонометричного зображення прямокутним проеціюванням показано на рисунку 2 . Предмет розміщують так, щоб три його боки з осями х, у і z були нахилені до площини аксонометричних проекцій під однаковими кутами. Проеціювання здійснюють паралельними променями, спрямованими перпендикулярно до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції видно три боки предмета, але з деякими спотвореннями. Утворену прямокутним проеціюванням аксонометричну проекцію називають ізометричною проекцією

рис.2 

Осі аксонометричних проекцій.

 рис.3 

Для побудови аксонометричних проекцій розміри зображень відкладають уздовж ак-сонометричних осей х, у і z. Тому побудову аксонометричної проекції починають з проведення аксонометричних аксонометричних осей. Осі фронтальної диметричної проекції розміщують, як показано на рисунку 3,а: вісь х — горизонтально, вісь z — вертикально, вісь у — під кутом 45° до горизонтальної лінії. Осі виходять з однієї точки О — початку аксонометричних осей. Кут 45° будують за допомогою рівнобедреного косинця (рис. 3, б). 

Для побудови зображення у фронтальній диметричній проекції вздовж осей х і z (і паралельно їм) відкладають натуральні розміри предмета, по осі у (і паралельно їй) — розміри, зменшені вдвоє. Звідси й походить назва «диметрія», що по-грецьки означає «подвійні виміри». 

рис.4 

Положення осей ізометричної проекції показано на рисунку 4, а: вісь z проводять вертикально, а осі х і у — під кутом 30° до горизонтальної лінії (120° між осями). Проводять осі за допомогою косинця з кутами 30°, 60° і 90° (рис. 4, б).

Для побудови зображення в ізометричній проекції вздовж осей х, у і г (і паралельно їм) відкладають натуральні розміри предмета. Звідси й походить назва «ізометрія», що по-грецьки означає «рівні виміри». 

САМОКОНТРОЛЬ

1. Що являє собою аксонометрична проекція? Як вона утворюється?

2. У чому перевага аксонометричного зображення над зображеннями в системі прямокутних проекцій?

3. У чому різниця між фронтальною диметричною та ізометричною проекціями?

4. Як відрізнити між собою аксонометричні зображення одного предмета, виконані у фронтальній диметричній та в ізометричній проекціях?

Графічне завдання до вправи.

Побудуйте фронтальну диметричну проекцію предмета, зображеного на рисунку а, та ізометричну проекцію предмета, наведеного на рисунку б. 

 

Просмотр материалов ...

8.2. Технічний малюнок (0)

Технічний малюнок - це зображення, виконане від руки, по правилах аксонометрії з дотриманням пропорцій на око. При цьому дотримуються тих же правил, що і при побудові аксонометричних проекцій: під тими ж кутами розташовують осі, розміри відкладають уздовж осей або паралельно осям. Часто на технічних малюнках для більшого відображення об'ємності предмету наносять штрихування.

Прийнято вважати, що промені світла падають на предмет зверху зліва.

Технічні малюнки з виявленням об'єму

шатіровкой (а), шраффіровкой (б) точковим відтіненням (в)

Освітлені поверхні не заштриховуються, а затінені покриваються штрихуванням (крапками). При штрихуванні затінених місць штрихи (крапки) наносяться з найменшою відстанню між ними, що дозволяє отримати більш щільне штрихування (точкове відтінення) і тим самим показати тіні на предметах. Нижче показані приклади виявлення форми геометричних тіл і деталей прийомами штриховки

САМОКОНТРОЛЬ:

1.Що таке технічний малюнок?

2.Чи треба дотримувати пропорційність при виконанні технічного малюнку?

3.Як показують об’єм фігури на технічному малюнку?

4.З якого боку падає світло на технічному малюнку?

5.Якими трьома засобами можна зробити відтінення об’єму?

Просмотр материалов ...

Лабораторно – практична робота № 1 (0)

Лабораторно – практична робота № 1

Тема: Побудова аксонометричних проекцій деталей

Мета: Засвоєння методу аксонометричних проекцій.

Матеріально-технічне забезпечення: креслярські інструменти і приладдя.Вимоги до знань і вмінь учнів: знати правила побудови зображень припрямокутному проектуванні, вимоги до побудови аксонометричних проекційта вміти виконувати креслення аксонометричних проекцій моделей, наноситипроекції точок, що лежать на поверхні геометричних тіл.

Література: 1 Інженерна та комп'ютерна графіка: Підручник / За ред. В.Є.Михайленка. – 6-те вид. – К.: Каравела, 2012 – 368 с.

2 Инженерная и компьютернаяграфика: Учебник / Б.Г.Миронов,Р.С. Миронова, Д.А. Пяткина, А.А. Пузиков. – 5-е изд., стер. – М.: Высш. шк.– 2006 – 334с.: ил.

3 Хаскин А.М. Черчение: Учебник для техникумов. – 3-е изд.,перереб. И доп. – КиевВыща школа. Головноеизд-во, 1979 – 440 с.

Теоретичні відомості:

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Поряд з позитивними якостями - простотою побудови і можливістюрозв’язувати по ньому різні задачі, пов’язані з визначенням пропорцій,відстаней між елементами і т.д. - комплексне креслення має один суттєвийнедолік - невелику наочність. Дійсно, використовуючи тільки комплекснекреслення (рис. 1), без певних зусиль важко уявити собі навіть такий простийоригінал, як зрізаний кубик (рис. 2).

Тому в багатьох випадках, коли необхідно конструктивне рішення, краще показати положення оригіналу, в просторі і т.д., звертаються до побудови наочних зображень.

Суть аксонометричного проектування полягає в тому, що оригіналспільно з просторовою системою координат проектується в заданому напрямі на площину проекцій використовують апарат паралельного проектування.

Тому Під аксонометричним кресленням будемо однокартинну паралельну проекцію оригіналу, доповнену просторової системи координат, до якої заздалегідь було віднесено оригінал, що зображається. В загальному випадку в процесі аксонометричного проектування елементи оригіналу спотворюються (рис.3). Величини координатних відрізків в аксонометричній і просторовій системі координат можна зв'язати постійними, які прийнято називати коефіцієнтами спотворення по осях:

kx = x′A : xA    ky = y′A : yA    kz=z′A : zA .

Аксонометричну проекцію, у якої всі три коефіцієнти спотвореннярівні, називають ізометричною. Якщо всі коефіцієнти не рівні, тоаксонометричну проекцію називають триметрической. А аксонометричнупроекцію, у якої два коефіцієнти рівні, називають діметричною.

Якщо відоме положення аксонометричних координатних осей х′, у′,z′, а також величини коефіцієнтів спотворення kx , ky , kz уздовж них, топорядок побудови аксонометричної проекції А′ деякої точки А по її комплексному кресленню буде наступним (рис. 4): відкладемо уздовж аксонометричної координатної осі х′ відрізок х′А = х ∙ kx , з отриманої точки проведемо пряму, паралельну осі у′ , і на ній відкладемо відрізок у′А = y ∙ ky

Отримаємо так звану повторну проекціюА′ точки А′. Через неї проведемо пряму, паралельну осі z′ , і, відклавши на ній відрізок z′A = z ∙ kz , отримаємо аксонометричну проекцію А′ точки А. Побудова аксонометричної проекції оригіналу проводиться по окремих точках, які сполучають між собою відповідними лініями.

СТАНДАРТНІ АКСОКОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ У Відповідності з ГОСТ2.317-69 «Аксонометричніпроекції» дозволяється використовувати п'ять аксонометричних проекцій, які отримали назву стандартних: дві прямокутні (ізометрична диметрическая) і трикосокутні (фронтальна І горизонтальна ізометричні і фронтальна диметрическая).

В прямокутній ізометричній проекції kx = ky = kz = k ; φ = 90°, k =0.82. Оскільки коефіцієнти спотворення по всіх осях однакові, то кути міжаксонометричними осями також однакові і рівні 120˚.

В прямокутній диметрической проекції коефіцієнт спотворення покоординатній осі у′ приймають в два раз менше, ніж по інших kx=kz = 1 , ky= 0.5 . В цій аксонометричній проекції кут між координатними осями х′ і z′ складає97°10′, а між осями у′ і z′ - 131°25′ .

ПОБУДОВА АКСОНОМЕТРИЧНИХ ПРОЕКЦІЙ

Процес побудови аксонометричних проекцій досить монотонний і трудомісткий, що часто приводить до технічних помилок. Тому при побудові акснометричних проекцій доцільно дотримуватися певного порядку роботи. В основному він зводиться до наступного.

1 Вибираємо і фіксуємо на комплексному кресленні просторову Систему координат. координатні осі співпадали з осями симетрії заданого оригіналу або проходили через його харакгерні елементи (вершину, ребра і ін.).

2 Вибираємо стандартну аксонометричну проекцію.

Найпростішою з технічної точки зору є прямокутна ізометрична проекція. Вона дає добрі результати практично у всіх випадках, особливо, коли елементи оригіналу по всіх трьом напрямам здаються однакововажливими, а також, якщо необхідно побудувати наочне зображення оригінала, який містить кола в двох або трьох взаємно перпендикулярних площинах. Проте вона практично непридатна для побудови наочних зображень оригіналів з бісекторними площинами (тобто площинами, нахиленими під кутами 45° до основних площин проекцій), оскільки останні вироджуються в прямі, що приводить до втрати наочності (рис.5). Крім того, її недоцільно застосовувати для побудови наочних зображень оригіналів призматичної форми, оскільки вона дає дуже великий для ока нахил оригіналу, в особливості куба (рис.6), а також для побудови наочнихзображень оригіналів з великими розмірами по осі у′ (наприклад, валів, осей іін.), оскільки отримане при цьому зображення сприймається надмірно подовженим.

Всіх цих недоліків позбавлена прямо-кутна диметрична проекція. Додатково, вона дає якнайкращу наочність. Тому її можна рекомендувати для використовування практично у всіх випадках, за винятком побудови наочних зображень подовжених оригіналів, які містять ряд кіл з площинами, паралельними одній з основних площин проекцій. В цих випадках слід віддати перевагу одній з косокутних проекцій.

3 Задаємо аксонометричну систему координат. Вісь z′ на кресленні завжди розташовується ертикально. Що ж до решти осей, то їх положення визначається кутами, які вони утворюють з віссю z′. Аксонометричні осі прямокутної ізометричної проекції утворюють між собою кути в 120°, тому їх можна побудувати двома способами. Перший з них полягає в тому, що з центром на початку аксонометричної системи координат (рис.8) проводять коло довільного радіусу R, з крапки А радіусом R виконують зарубки на цьому колі і отримані крапки В і С сполучають з початком аксонометричної системи координат. Другий спосіб полягає у використовуванні значення тангенса кута 30°, який доповнює кути між осями до прямих і рівний 4/7. В цьому випадку через початок аксонометричної системи координат проводять горизонтальну лінію, відкладають на ній однакових відрізків в одну і іншу сторону, з кінцевих крапок проводять вниз вертикальні прямі і відкладають на них по чотири такі ж відрізки. 

Отримані Крапки сполучають аксонометричної системи координат. В прямокутній диметрической проекції положення осей х′ і у′ доцільно визначати за допомогою тангенсів додаткових кутів (рис. 8) які відповідно рівні 1/8 і 7/8.

4 З'ясовуємо конструктивні особливості оригіналу і його елементів.

5 Будуємо аксонометричні проекції елементів оригіналу.

6.Оформляем зображення оригіналу (проводимо лінії нарису, обводимо лінії видимого контура, прибираємо непотрібні лінії і т.д.).

Хід роботи та послідовність виконання завдань:

Роботу виконати олівцем на креслярському папері формату А4. Основний напис виконати по ГОСТ 2.104 форма 1 Основний напис розташовувати тільки уздовж короткої сторони листа.

Завдання:

1 Накреслити комплексне креслення заданого геометричного тіла в масштабі 1:1.

2 Нанести розміри.

3.За однією даною проекцією точки на поверхні геометричного тіла побудувати дві інші.

4.Побудувати аксонометричну проекцію геометричного тіла.

5 Відповісти на запитання.

Короткі пояснення до завдання Кожен варіант містить п'ять геометричних тіл: призму, піраміду, циліндр, конус і кулю. Завдання передбачає їхні розміри: призма і піраміда мають в основі правильний багатокутник, вписаний в коло Ø45 мм, і висоту h 65мм; в основі циліндра і конуса лежить коло Ø45 мм, а їхня висота дорівнює h65 мм; куля має Ø45 мм. Усі геометричні тіла прямі (призма, піраміда, конус, циліндр), тобто їхні

 висоти перпендикулярні основам.

Варіанти завдань:

Просмотр материалов ...

Лабораторно – практична робота № 2 (0)

Лабораторно – практична робота № 2

Тема: Розбір креслення деталі, визначення її форми

Мета: Засвоїти правила і послідовність читання креслення деталей

Матеріально-технічне забезпечення: креслярські інструменти і приладдя.

Вимоги до знань і вмінь учнів: знати вимоги до розташування деталі на кресленні, аналізувати форму деталі та вміти визначати оптимальну кількість зображень та їх види на кресленні за моделлю деталі.

Література: 1. Інженерна та комп'ютерна графіка: Підручник / За ред. В.Є. Михайленка. – 6-те вид. – К.: Каравела, 2012. – 368 с.

2. Инженерная и компьютернаяграфика: Учебник / Б.Г.Миронов, Р.С. Миронова, Д.А. Пяткина, А.А. Пузиков. – 5-е изд., стер. – М.: Высш. шк. – 2006. – 334с.: ил.

3. Хаскин А.М. Черчение: Учебник для техникумов. – 3-е изд., перереб. И доп. – КиевВыща школа. Головноеизд-во, 1979. – 440 с.

Теоретичні відомості:

Читання креслень деталей 

Читання креслення полягає в уявленні за плоскими зображеннями об'ємної форми предмета і в визначенні його розмірів. Читання рекомендується проводити в такій послідовності: 

1. Прочитати основний напис креслення. З нього можна дізнатися про назву деталі, назву матеріалу, з якого її виготовляють, масштаб зображень та інші відомості. 

2. Визначити, які вигляди деталі наведено на кресленні, який з них є головним. 

3. Розглянути вигляди у взаємозв'язку і спробувати визначити форму деталі з усіма подробицями. Виконанню цього завдання допоможе аналіз зображень, наведених на кресленні. Уявивши за кресленням геометричну форму кожної частини деталі, уявно об'єднують їх у єдине ціле. 

4. Визначити за кресленням розміри деталі та її елементів. 

Наведемо приклад читання креслення деталі. (Спочатку дано запитання до креслення, а потім відповіді на них). 

Запитання до креслення

1. Як називається деталь? 

2. З якого матеріалу її виготовляють? 

3. У якому масштабі виконано креслення? 

4. Деталь називається «напрямна». Про це ми дізнаємося з основного напису. 

5. Виготовляють деталь із сталі. Про це ми також дізнаємося з основного напису. 

6. Масштаб креслення 1:1, тобто деталь зображено в натуральну величину. 

7. Креслення містить два вигляди: головний і зліва. 

Крайня ліва частина на головному вигляді має форму прямокутника, а на вигляді зліва — форму круга. Отже, це циліндр, оскільки такі проекції характерні для циліндра. Друга зліва частина на головному вигляді має форму трапеції. На вигляді зліва її показано двома кругами. Такі проекції може мати тільки зрізаний конус.

Середню частину, як і першу, показано на головному вигляді прямокутником, а на вигляді зліва — кругом. Отже, вона має форму циліндра. 

Форму четвертої частини встановлюємо, порівнюючи два її зображення. На головному вигляді вона має обриси прямокутника, який має дві горизонтальні лінії, на вигляді зліва — шестикутника. Такі зображення характерні для шестикутної призми. 

Крайню справа частину показано прямокутником на головному вигляді і кругом на вигляді зліва. Ми знаємо, що такі зображення визначають циліндр. 

6. За штриховими лініями на головному вигляді і колом найменшого діаметра на вигляді зліва можна зробити висновок, що всередині деталі є наскрізний циліндричний отвір. Поєднавши всі здобуті відомості, встановлюємо загальну форму предмета (рис. 137). Вона являє собою комбінацію циліндра і зрізаного конуса; циліндра, шестикутної призми і циліндра, розміщених на одній осі. Уздовж осі деталі проходить циліндричний наскрізний отвір. 

7. Габаритні, тобто найбільші, розміри деталі такі: 

довжина 160 мм, діаметр 90 мм. 

Діаметр крайньої лівої циліндричної частини З0 мм, довжина 18 мм. Довжина зрізаного конуса 20 мм, кут при вершині 30°, діаметр більшої основи 48 мм. 

Такий самий діаметр має наступна циліндрична частина. Довжина її визначається як різниця між розмірами 75 і 38, тобто дорівнює 37 мм. 

Два розміри частини деталі, що має форму шестикутної призми, нанесено на вигляді зліва: між паралельними гранями — 65 мм, між двома з ребер 75 мм. Довжину цієї деталі не зазначено, її знаходять відніманням від габаритного розміру (160) розмірів 75 і 45. 

Діаметр найбільшого циліндра 90 мм. Діаметр отвору 20 мм. 

Хід роботи

Прочитайте креслення запропонованої деталі і визначте форми її елеметів

Просмотр материалов ...