6.11 Види і конструкції центровочних свердел. Режими різання при центруванні. Основні види дефектів при обробці отворів та заходи їх попередження (0)

Центрові отвори спочатку свердлять коротким свердлом діаметром dна глибину L (рис.1, а), а потім зенкуванням з кутом 60⁰ роззенковують їх до діаметра D (рис. 1, б).

 

Рис. 1 – Свердління центрового отвору свердлом (а) і зенківкою (б)

 

Краще застосовувати комбіноване центрувальне свердло (рис. 2), яке об’єднує в собі спіральне свердло та конічну зенківку. Центрування таким свердлом більш продуктивне, ніж спіральним свердлом і зенківкою.

 

Рис. 2 – Комбіновані центрувальні свердла:

а – без запобіжного конуса; б – із запобіжним конусом

 

Центрові отвори свердлять на токарному верстаті в кілька прийомів:

1. Патрон із комбінованим свердлом установлюють у шпинделі передньої бабки замість центра. Лівою рукою скеровують деталь кернованими поглибленнями на задній центр і на свердло. Правою рукою слід рівномірно обертати маховичок задньої бабки, висуваючи піноль і задній центр і роблячи подачи деталі вліво доти, доки центровий отвір не буде просвердллено на потрібну довжину. Таким же чином центрують другу торцеву поверхню.

2. Деталь кріплять у трикулачковому самоцентрованому патроні, а в пінолю задньої бабки встановлюють патрон із комбінованим свердлом (рис. 3). Подачу здійснюють вручну, рівномірно обертаючи маховичок задньої бабки.

Рис. 3 – Свердління центрового отвору комбінованим центрувальним свердлом

 

Швидкість різання при центруванні комбінованим свердлом зі швдкорізальної сталі вибирають у залежності від оброблюваного матеріалу: для сталі – 7 – 15 м/хв, чавуну – 10 – 20 м/хв, бронзи та латуні – 18-25 м/хв та для алюмінію – 40-60 м/хв. Величина подачі при центруванні – 0,03-0,08 мм/об.