2.2 Види токарної обробки. Основні роботи, що виконуються на токарних верстатах. Деталі, які обробляють на токарних верстатах (0)
Обточування (рис.1, а) обробка зовнішніх циліндричних поверхонь чорновими прохідними прямими 1, 2, відігнутими 3, 4, правими 1, 3 або лівими 2, 4 різцями, чистовими прямими 5, відігнутими 6 і широкими 7 різцями.
Підрізання торця (рис. 1, б) виконують прохідним упорним 1, прохідним відігнутим різцем 2 або підрізними різцями 3, 4. Найчастіше торцеві поверхні підрізають від периферії до центру.
При підрізанні буртиків і уступів прохідним і упорним різцем працюють як з поздовжньою, так і з поперечною подачею. При підрізанні правого торця заготовки використовують зрізаний центр.
Відрізання виконують відрізним різцем (рис. 1, в). Він має довгу вузьку головку для того, щоб економити метал по ширині різця. Проте із зменшенням ширини ріжучої частини знижується жорсткість і міцність різця. Для заготовок діаметром 30 - 50 мм ширина ріжучої частини різця складає 3 5 мм. Для кращого відведення стружки на передній поверхні різця заточують лунку. Для зменшення тертя на бічних сторонах заточують допоміжні кути в плані.
Отвори великого діаметра, ступінчасті, наскрізні та глухі обробляють розточуванням (рис. 1, г) розточувальними різцями. На токарному верстаті отвори можна обробляти також свердлами, зенкерами, розвертками, установленими в пінолі задньої бабки з ручною або механічною подачею.
Фасонні поверхні обробляють спеціальними фасонними різцями (рис. 3.4, д) з поперечною подачею супорта.
Обробку конічних поверхонь (рис. 1, е) здійснюють зміщенням задньої бабки в поперечному напрямку або поворотом верхньої частини супорта.
Нарізання різьби проводять різьбовими зовнішніми 1 або внутрішніми 2 різцями (рис. 1, ж ). Кут у плані при вершині різьбового різця має відповідати куту профілю різьби, що нарізається. Гвинтову канавку прорізають за декілька проходів.
Рис.1 - Схеми обробки поверхонь заготовок на токарно-гвинторізному верстаті:
а – обточування; б – підрізання торця; в – відрізання; г – розточування;
д – обробка фасонної поверхні; е – обробка конічної поверхні; ж – нарізання різьби
Токарні роботи поділяють на чорнові (обдирання) і чистові (обробку). Чорновою обробкою видаляють більшу частину припуску, а чистовою обробкою надають оброблюваній деталі остаточну форму і розміри, а також задану чистоту поверхні.
Точність обробки на звичайних токарних верстатах досягає 8-го квалітету, а на верстатах прецизійних (підвищеної точності) − 6-го квалітету.
На токарних верстатах оброблюють переважно заготовки деталей тіл обертання, таких як вали, втулки, диски, кільця, фланці та ін.
Послідовність обробки поверхонь залежатиме від багатьох факторів, головним яких є кількість деталей, які потрібно виготовити.
Точність обробки на звичайних токарних верстатах досягає 8-го квалітету, а на верстатах прецизійних (підвищеної точності) − 6-го квалітету.
На токарних верстатах оброблюють переважно заготовки деталей тіл обертання, таких як вали, втулки, диски, кільця, фланці та ін.
Послідовність обробки поверхонь залежатиме від багатьох факторів, головним яких є кількість деталей, які потрібно виготовити.